– born in 1989. Graduated from Odesa Hrekov Arts College, National Academy of Fine Arts and Architecture (Kyiv) and Kyiv Academy of Media Arts. In her artworks, she addresses the topic of violence which is oftentimes caused by political, religious and ideological oppression. Works and lives in Kyiv.
The grains of the world of my dreams are already present today, it is not phenomenal.
For the world of my dreams to come alive, one needs to stop the endless phenomenal capturing of everything.
The world of my dreams is one of the flowers in the common garden, it is not perceived in totality.
The world of my dream needs trees – they already exist. The world of my dream needs diversity – it already exists. The world of my dream needs love – it already exists. The world of my dream needs people and non-people – they already exist. The world my dream needs a sea – it already exists.
In the world of my dreams, trees, animals and sculptures will be released because people will become free, and not because there will be no one to destroy them.
In the world of my dreams, things will cease to be dangerous. They will become objects for research and pleasure. The world of my dreams resembles a museum.
Painting is a medium open to the world whose limits can be revised. It is a tool for promoting the world of my dreams.
Any language can be made an instrument of one’s own liberation.
In the world of my dreams, the autonomy of art will be preserved.
The world of my dreams is not complete and unresolved. It will have a space for the existence and emergence of the unattainable, the unspeakable and the unknown.
Propaganda of the world of my dreams / Monumental propaganda of the world of my dreams
Street actions and drawings are the result of my reflections on utopia (I am frightened by the totality and apolitical attitude that seem necessary for a permanent utopia. However, I found reflections on utopia in Roland Bart’s writings. There, it seems to be possible due to ever-increasing differences. The number of differences becomes so big that a conflict in society is impossible. Utopia can be created through a variety of visions and desires).
Michel Foucault writes about the disciplinary nature of creating most objects of modern architecture and space. Actions in such a space are predetermined and easily controlled. I think about the possibility for the existence of a public space – the one formed through joint or individual actions and initiatives, and the one that permits such an endeavor which also influences the nature and form of such actions.
In ancient Rome, painting was used as a weapon. After the victories, triumphal paintings were created. They were ceremonially carried through the streets and placed in visible locations, in order to inspire young men to join the army. Painting has since then taken up many different forms of engagement. Now, I want to make it my own tool and language to promote the world of my dreams. So, I invite everyone to join our little walk through the streets of the city, to add all the dreams of a shared world to mine, and together to shape and re-define a common space.
The text was created in collaboration with Iryna Polikarchuk (2022).
1Image: Kateryna Lysovenko, Propaganda of the world of my dreams, 2020, workshop and action with banners, created with the support of the Feministychna Maisternia, Lviv. Provided by the artist.2Image: Kateryna Lysovenko, Propaganda of the world of my dreams, 2020, workshop and action with banners, created with the support of the Feministychna Maisternia, Lviv. Provided by the artist.
3Image: Kateryna Lysovenko, Propaganda of the world of my dreams, 2020, workshop and action with banners, created with the support of the Feministychna Maisternia, Lviv. Provided by the artist.
4Image: Kateryna Lysovenko, Propaganda of the world of my dreams, 2020, workshop and action with banners, created with the support of the Feministychna Maisternia, Lviv. Provided by the artist.
5Images: Kateryna Lysovenko, Kyi, Shchek, Khoriv and their sister Lybid, 2020, fresco in public space, lime, sand,pigments, Kyiv. Provided by the artist.
6Image: Kateryna Lysovenko, Propaganda of the world of my dreams, 2020, fresco in public space, Kyiv. Provided by the artist.
7Image: Kateryna Lysovenko, Birth of the Sun, 2020, fresco in public space, Karolino-Bugaz. Provided by the artist.
8Image: Kateryna Lysovenko, Mermaid, 2020, fresco in public space, Karolino-Bugaz. Provided by the artist.
9Image: Kateryna Lysovenko, Monumental propaganda of the world of my dreams, 2020, fresco in public space, Karolino-Bugaz. Provided by the artist.
10Image: Kateryna Lysovenko, Monumental propaganda of the world of my dreams, 2020, fresco in public space, Karolino-Bugaz. Provided by the artist.
11Image: Kateryna Lysovenko, Monumental propaganda of the world of my dreams, 2020, frescoes in public space, Lviv. Provided by the artist.
12Image: Kateryna Lysovenko, Monumental propaganda of the world of my dreams, 2020, frescoes in public space, Lviv. Provided by the artist.
– народилась у 1989 році. Закінчила Одеський художній коледж ім. Грекова, Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (Київ) та Київську академію медіа мистецтв. У своїх роботах художниця звертається до тем насильства, часто пов’язаних із політичним, релігійним, ідеологічним тиском та пригніченням. Живе та працює в Києві.
Маніфест світу моєї мрії
Зерна світу моєї мрії вже присутні у сьогоденні, він не фантастичний.
Для настання світу моєї мрії потрібно припинити фантастичне нескінченне захоплення всього.
Світ моєї мрії – це одна з квіток в спільному саду, він не реалізується тотально.
Для світу моєї мрії потрібні дерева – вони вже є, для світу моєї мрії потрібна різноманітність – вона вже є, для світу моєї мрії потрібна любов – вона вже є, для світу моєї мрії потрібні люди і не-люди – вони вже є, для світу моєї мрії потрібно море – воно вже є.
У світі моєї мрії дерева, звірі, скульптури – звільняться, бо стануть вільними люди, а не тому, що не буде кому їх знищувати.
У світі моєї мрії речі перестануть бути небезпечними, стануть об’єктами для дослідження і задоволення. Світ моєї мрії схожий на музей.
Живопис – відкритий світу медіа, межі якого можна переглядати, він – інструмент для пропаганди світу моєї мрії.
Будь-яку мову можна зробити інструментом власного звільнення.
У світі моєї мрії автономія мистецтва збережеться.
Світ моєї мрії не завершений і не вирішений, в ньому буде місце для існування і появи недосяжного, невимовного і невідомого.
Пропаганда світу моєї мрії / Монументальна пропаганда світу моєї мрії
Вуличні акції та малюнки є результатом моїх роздумів щодо утопії (мене лякає тотальність і аполітичність, які наче необхідні для сталої утопії, але у Ролана Барта я знайшла роздуми про утопію, що можлива завдяки постійному збільшенню відмінностей, і кількість відмінностей стає такою великою, що конфлікт у суспільстві буде неможливим; утопія може створюватись через різноманітність візій і бажань).
Мішель Фуко пише про дисциплінарний характер створення більшості об’єктів сучасної архітектури і простору, дії у такому просторі наперед визначені і легко контролюються. Я думаю про можливість існування публічного простору, сформованого завдяки спільним або індивідуальним діям та ініціативам, і такого, що уможливлює подібні дії, що теж повпливало на характер і форму акцій.
У стародавньому Римі живопис використовувався як зброя. Після перемог малювались тріумфальні картини, які урочисто проносились вулицями і встановлювались у помітних місцях, щоб надихнути юнаків вступити до армії. Живопис з тих часів приймав багато різноманітних форм ангажованості, і я хочу наразі зробити його власним інструментом і мовою для пропаганди світу своєї мрії, і запросила усіх охочих долучитися до нашої невеличкої ходи вулицями міста, доєднати усі мрії про спільний світ до моєї і разом формувати і перевизначати спільний простір.
Текст написано у співпраці з Іриною Полікарчук (2022).
1Зображення: Катерина Лисовенко, Пропаганда світу моєї мрії, 2020, воркшоп та акція з транспарантами, створено за підтримки Феміністичної майстерні, Львів. Надано художницею.
