Alina Kopytsіa / Аліна Копиця

photo by Chhandak Pradhan

– born in 1983 in Poliske, Ukraine, lives in Zurich. Alina has a master’s degree from the National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute» with a specialization in graphics. Currently, she studies towards a master degree at Zurich University of the Art. She is focused on topics ranging from eroticism to the search of alternatives to the established gender stereotypes. Her major medium is a textile collage, yet she also works with silicone and ceramics.
Photo by Chhandak Pradhan



My family’s several generations worked in the textile industry, therefore as a child I was surrounded by textiles and sewing machines. Nevertheless, I decided to become an artist. After graduating in Kyiv, I experimented with techniques and materials, and ultimately, following the call of nature, started creating textile collages from used clothes and fabric patches combining the techniques of both hand and machine embroidery.

In both life and art, I explore and demystify the bias about gender roles. I belong to the Zurich-based queer community, in Kyiv as well I am surrounded by like-minded people. I live in a “bubble” where diversity and individuality are respected, and toxic masculinity is condemned, and where any sexual practices based on safety and consent of those involved are the “norm”. A community is formed through individual meetings, workshops and parties. Sometimes, at such meetings, I do sketches and post them on Instagram1. Hearing the accusations that I allegedly propagate pictures of violence was strange. It is important to distinguish between the real violence and BDSM practices. I know from women who participated in BDSM-events that they felt more safe there than at any “traditional” dance parties. Within the BDSM- and queer-community the discussions and clear agreements are the major rules. My reflections on this are embedded into the project Game. Pause. Stop. which has caused media resonance2.

There are many bias concerning sex work. In my “bubble” which is rather a utopian world of sexually positive people, there are several friends who are engaged into a sex work. It was a conscious choice for them. Their experience is ambiguous, it is filled with controversies and colored with various emotions. Service project was created based on real stories of four female and two male sex workers from Ukraine, Switzerland and Germany345. As material for this project, I utilized the sheets and underwear that used to belong to the protagonists. The collages are built as comics with dialogues, paintings and descriptions.

The textile collage My Alphabet is created similarly to the children’s alphabet book for learning letters, but it is adjusted for adults6. This project explores fetishes and taboo violations. The collage consists of 26 pieces of fabric. Each fragment contains a letter, a word and an image that represents the word. The short text next to each picture is explanatory of why I have chosen a particular word.

Together with my partner Koko Shvarts, we shot a video called Our Alphabet7. These are 26 short video-essays about a chosen word for each letter. The letter “A” is represented through the word “Androgyny”: you see the long white hair and a gentle smile of my partner Koko who is identified as a non-binary human. This is at his request that I am using the pronoun “he” and “she” interchangeably. Together with Koko, we create video, sculpture and performances that are focused on ambiguities and fluidity of gender. In the video-work called Extension of Body, the boundaries between human skin and silicon sculptures are blurred. It is not clear how many people there are and what gender they have8. In the performance Twinning which we performed in Zurich, we strive to emphasize the similarities between us two with the help of the same clothes and accessories, in particular — silicon on-body sculptures.910

The final version of the statement was edited in collaboration with Oksana Briukhovetska (2022).

1Image: Alina Kopytsіa, Party time, 2021, various sizes (13 pieces, app. 25 x 14 x 8 each), embroidered textile. Courtesy of the artist.
2Image: Alina Kopytsіa, Project Game. Pause. Stop. The Naked Room, Kyiv, 2020. See: - /, - /, - / Courtesy of the artist.
3Image: Alina Kopytsіa, Tantra and BDSM in Berlin and Zurich, 2017, embroidered sheet, 145 x 195cm. Courtesy of the artist.
4Image: Alina Kopytsіa, Exhibition view: Biennale Ve věci umění / Matter of Art 2020 (VVUMOA), Prague. Photo: Tereza Havlínková. Courtesy of the artist.
5Image: Alina Kopytsіa, Mistress in Switzerland, 2017, embroidered textile, 156 x 195 cm (the word was purchased into the art collection of the city of Zurich. Courtesy of the artist.
6Image: Alina Kopytsіa, My Alphabet, embroidered textile, 90x100cm. Courtesy of the artist.
7Image: Alina Kopytsіa, Our Alphabet, video, 16’20’’ color, 2018. Courtesy of the artist.
8Image: Alina Kopytsіa, Extensions of bodies, 2 channel video installation, loop, 2018. Courtesy of the artist.
9Image: Alina Kopytsіa, Performance with Coco Schwartz Twinning, Kulturfolger 2021, Zurich. Courtesy of the artist.
10Image: Alina Kopytsіa, Performance with Coco Schwartz Twinning, Kulturfolger 2021, Zurich. Courtesy of the artist.

– народилася 1983 року в місті Поліське, Україна. Живе в Цюриху. Має ступінь магістра Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», спеціальність графіка. Навчається на магістерській програмі в Цюріхському Університеті Мистецтв. Зосереджена на темах еротизму та пошуку альтернатив усталеним гендерним стереотипам. Її основним медіумом є текстильний колаж, також працює з силіконом та керамікою.
Фото Chhandak Pradhan



Кілька поколінь в моїй сім’ї працювали в текстильній промисловості, тож в дитинстві мене оточували тканини і швейні машини. Але я вирішила, що стану художницею. 

Після закінчення навчання в Києві я експериментувала з техніками і матеріалами, та врешті, за «покликом крові», почала створювати текстильні колажі зі старого одягу, залишків тканин, комбінуючи ручну і машинну вишивку. В житті й мистецтві я досліджую та розвінчую стереотипи довкола гендерних ролей. Належу до цюріхської квір-спільноти, маю однодумців і в Києві. Я живу в «бульбашці», де поважають різноманітність та індивідуальність, засуджують токсичну маскулінність, де будь-які сексуальні практики, засновані на безпеці та згоді задіяних, є «нормою». Спільнота формується через приватні зустрічі, майстер-класи та вечірки. Інколи я роблю замальовки на таких зустрічах і публікую їх в Instagram1. Дивно було почути звинуваченням в тому, що я поширюю зображення насильства. Важливо розділяти реальне насильство та практики БДСМ. Від жінок, які брали участь БДСМ-заходах, я чула, що вони почувалися там безпечніше, аніж на «звичайних» танцювальних вечірках, бо обговорення й чіткі домовленості – головні правила в БДСМ та квір-спільноті. Мої рефлексії про це втілились у проєкті Гра. Пауза. Стоп, який викликав резонанс у пресi2.

Багато стереотипів існує також довколо секс-роботи. У моїй «бульбашці», що є радше утопічним світом сексуально позитивних людей, є кілька друзів, які займаються секс-роботою. Для них це був свідомий вибір. Їхній досвід не є однозначним, він сповнений протиріч та по-різному емоційно забарвлений. Проект Сервіс був створений на основі реальних історій чотирьох секс-працівниць і двох секс-працівників з України, Швейцарії та Німеччини345. В якості матеріалу для цього проекту я використовувала лише простирадла та нижню білизну, які раніше належали протагоністам історій. Колажі побудовані як комікс із діалогами, малюнками та описами.

Текстильний колаж Мій алфавіт створений подібно до дитячої абетки із вивчення літер, але призначений для дорослих6. Цей проект досліджує фетиші та порушення табу. Колаж складається з 26 клаптиків тканини. На кожному фрагменті є літера, слово та зображення, яке представляє це слово. Короткий текст до кожного малюнка пояснює, чому я вибрала те чи інше слово.

Зі своєю партнеркою Коко Шварц ми зняли відео з назвою Наш алфавіт7. Це 26 коротких відео-есеїв про обране слово для кожної літери. Літера «А» представлена словом «Андрогінність»: ви бачите довгe біляве волосся і ніжну посмішку мого партнера Коко, яка ідентифікує себе як небінарна людина. Саме за його бажанням я вживаю поперемінно займенники «він» та «вона». Разом з Коко ми створюємо відео, скульптури та перформанси, що зосереджені на неоднозначності й мінливості гендеру. У відео-роботі Extension of Body межі між людською шкірою та силіконовими скульптурами розмиваються, не зрозуміло скільки там людей та якого вони гендеру8. У перформансі Twinning, який виконували в Цюріху, ми прагнемо підкреслити схожість між нами двома з допомогою одинакового одягу та аксесуарів, зокрема силіконових натільних скульптур.910

Текст створений у співпраці з кураторкою Оксаною Брюховецькою (2022).

1Зображення: Аліна Копиця, Party time, розміри різні (13 штук, приблизно 25 x 14 x 8 кожнa), вишитий текстиль, 2021 рік. Зображення надано авторкою. 
2Зображення: Аліна Копиця, Проєкт Гра. Пауза. Стоп., 2020 рік. Див: - /, - /, - / Зображення надано авторкою.
3Зображення: Аліна Копиця, Тантра та БДСМ у Берліні та Цюріху від нього, 2017, Вишитe простирадло, 145 x 195 см. Зображення надано авторкою.
4Зображення: Аліна Копиця, Експозиція: Biennale Ve věci umění / Matter of Art 2020 (VVUMOA), Prague. Photo: Tereza Havlínková 2020 рік. Зображення надано авторкою.
5Зображення: Аліна Копиця, Mistress в Швейцарії 2017, Вишите простирадло, 156 х 195 см (робота була придбана в колекцiю мистецтв мiста Цюрих). Зображення надано авторкою.
6Зображення: Аліна Копиця, Мій алфавіт, вишивка на тканині, 90x100cm, 2019. Зображення надано авторкою.
7Зображення: Скріншот, Наш алфавіт, Відео 16’20’’ color, 2018. Зображення надано авторкою.
8Зображення: Аліна Копиця, Скріншот Розширення тіл, 2-канальна відеоінсталяція, 2018. Зображення надано авторкою.
9Зображення: Аліна Копиця, Перформанс разом з Коко Шварц, Twinning, Kulturfolger 2021, Цюріх. Зображення надано авторкою.
10Зображення: Аліна Копиця, Перформанс разом з Коко Шварц, Twinning, Kulturfolger 2021, Цюріх. Зображення надано авторкою.