– born in 1973 in Kharkiv, Ukraine. Ukrainian artist and curator. From 1989 to 1992 she studied at the theatre stage design department of the Kharkiv State Art School, from 1992 to 1998 – at the graphics department of the Kharkiv Art and Industrial Institute, from 1998 to 2001 – at the graphics department of the National Academy of Fine Arts and Architecture. Since 1999, together with the artist Yurii Kruchak, she created the art platform called Open Place where she has been working until today. Resides and works in Kyiv.
I have been thinking a lot about what defines me as a woman1. I have come to the conclusion that my understanding of myself as a woman is embarked upon who I feel empathy for and who I can feel solidarity with. Most of these people are women. I fully understand that my position as a woman in society, in particular nowadays in Ukraine, has been fought for by many generations of women from around the world, and they keep on fighting. I feel devoted to the principles of support and empowerment as opposed to separation and antagonism. I try to exercise these principles in my professional work. Can there be solidarity without opposition, without excluding and antagonizing? I have been elaborating on those questions in my artistic practice. In my work which has recently become closer to participatory practices, I tend to develop a communicative model of interaction and avoid authoritarian communication models. Apparently, this inclination and commitment towards a communicative model led to the transition from fine arts to socially involved art.
The search for my own path in art probably began with a rejection of the need to position myself which seemed a necessary attribute of an artist. On the one hand, you emphasize and underline some parts of your activity, anchors, interests. Positioning makes it easier to communicate with you as an artist. You become more recognized as an object of market relations «buy-sell». On the other hand, you neglect the other professional interests of yours. However then, you understand that a more or less lucrative positioning is already the beginning of a manipulation. And not only a personal manipulation but also an interpersonal one. This appears to be the major problem with any type of binary classifications, I believe. Therefore, one of the tasks of my work is to create a foundation and to look for opportunities for a situation to be developed in a non-binary fashion.
I started my artistic practice a long time ago. There were no institutions at the time that would satisfy me as an artist. Consequently, the study of various forms of horizontal institutions and the development of such an approach became part of my artistic practice2. Recently, I have been paying a lot of attention to the development of Open Place. It is an organization that has stemmed from the artists’ initiative and has come a long way searching, experimenting and transforming. To me, this is linked to my own professional development as well as to granting the opportunities to others. Major part of Open Place’s activities is directed towards building connections between various social and professional groups along various contexts and modes of knowledge3456. I treat this as a creative process whose ultimate goal is not to produce a material object but to create non-material relationships between people. Other important components are process transparency and temporality.
The decision to establish an institution is rooted in the principles that we believe in and want to strengthen as well as develop. It is not dictated by a struggle with let’s say existing institutions or any attempt to change them from within. Our choice and our approach is a path rooted in our belief for a communicative approach. That is when different people are involved in the creative process, and one’s knowledge becomes an opportunity for the other.
The final version of the statement was edited in collaboration with Kateryna Iakovenko (2022).
1 Artistic platform Open Space aims to cultivate artistic research and enhance the relationship between the artistic process and various segments of modern society. The platform seeks to expand the influence of art, through interdisciplinary projects to attract new groups of people to the creative process, as well as to establish a fruitful dialogue between society and those who create art.2Image: Yulia Kostereva together with Yuri Kruchak, Migration of bodies and words (manifesto poem, collective work of Ukrainian and Belarusian migrant communities in Poland). The poem was created during the workshop "Migration of Bodies and Words" initiated by artists Yuliia Kostereva and Yuri Kruchak as part of the exhibition "Gotong Royong. Things We Do Together ”. Art Center Ujazdowski Castle 2018. Curators: Marianna Dobkovska and Chris Lukomsky. Literary editing by Maya Stasko, Aneta Kaminska and Michal Kaspshak. Photo: Yuri Kruchak.
3Image: Yulia Kostereva together with Yuri Kruchak, 2019. Aprons. Linocut printed on fabric. Photo: Yuri Kruchak.
4Image: Documentation of the series of workshops for the homeless Between Vulnerable Territories and Utopia, New York, USA. 2018. Supported by Flux Factory. The workshops were initiated by artists Yuliia Kostereva and Yuri Kruchak together with independent curator Emiret Ereira. Photo: Yuri Kruchak. Courtesy of the artist.
5Image: Documentation of the series of workshops for the homeless Between Vulnerable Territories and Utopia, New York, USA. 2018. Supported by Flux Factory. The workshops were initiated by artists Yuliia Kostereva and Yuri Kruchak together with independent curator Emiret Ereira. Photo: Yuri Kruchak. Courtesy of the artist.
6Image: Yulia Kostereva, installation based on the results of workshops Between Vulnerable Territories and Utopia, as part of the exhibition "Migration in Transit", Flux Factory, 2018. Photo: Yuri Kruchak. Courtesy of the artist.
– народилася в 1973 році у Харкові, Україна. Українська художниця та кураторка. Протягом 1989–1992 років навчалась на театрально-декораційному відділенні Харківського державного художнього училища, 1992–1998 — на відділенні графіки Харківського художньо-промислового інституту, 1998–2001 — на відділенні графіки у Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури. З 1999 спільно з художником Юрієм Кручаком створила художню платформу Відкритий Простір (Open Place), у якій працює до сьогодні. Живе та працює у Києві.
Я багато думала про те, що мене визначає як жінку1. Я прийшла до того, що моє розуміння себе жінкою відбувається через те, до кого я відчуваю емпатію і з ким я можу солідаризуватись. У більшості це — жінки. Я у повній мірі розумію, що моя позиція як жінки в суспільстві, і зокрема зараз в Україні, виборена багатьма поколіннями жінок з усього світу, які і зараз продовжують боротьбу. Мені більш близький підхід підтримки і посилення, аніж виокремлення і протиставлення — такі саме принципи я намагаюсь практикувати в своїй професійній діяльності. Чи може бути солідарність без опозиції, без виключення і протиставлення – над цими питаннями я теж працюю в своїй художній практиці. У своїх роботах, які останнім часом все більше відносяться до учасницьких практик, я намагаюся розвивати комунікативну модель спілкування і уникати авторитарних моделей комунікації. Мабуть, ця прихильність і близькість до комунікативної моделі спричинила перехід від образотворчого мистецтва у бік соціально залученого мистецтва.
Мій пошук власного шляху в мистецтві, напевно, почався з несприйняття позиціонування, яке здавалось необхідним атрибутом художника. З одного боку, ти наголошуєш і підкреслюєш якусь частину своєї діяльності, фокусу, інтересів. Позиціонування полегшує спілкування з тобою, як з художницею, ти стаєш більш зрозумілою, як «об’єкт купівлі-продажу». З іншого боку, ти нівелюєш іншу частину своїх професійних інтересів. Але потім розумієш, що більш вигідне і менш вигідне позиціонування – це вже початок маніпуляції. І не тільки маніпуляції особистісної, але й міжособистісних маніпуляцій – це мені здається головною проблемою з будь-якими типами бінарних класифікацій. Тому, одним з завдань своєї творчості я бачу створення підґрунтя і пошук можливостей для не-бінарних варіантів розвитку ситуації.
Я досить давно починала свою художню практику, і оскільки на той час не було інституції, яка мене б, як художницю влаштувала, то дослідження різних форм горизонтальних ініціатив і розвиток цієї інституції, став частиною моєї художньої практики 2. Останнім часом я досить багато приділяю розвитку Open Place. Це організація, яка виросла з ініціативи художників і пройшла довгий шлях пошуків, експериментів і трансформацій. Для мене це пов’язано як з власним професійним розвитком, так і з наданням можливостей розвитку іншим. Значна частина активності Open Place спрямована на вибудовування зв’язків між різними соціальними, професійними групами, різними контекстами і різними типами знання 3456. Я сприймаю це як творчий процес основною ціллю і результатом якого є не виробництво матеріального об’єкту, а в створенні нематеріальних зв’язків між людьми. Іншими важливими складовими є відкритість процесу і темпоральність.
Рішення створювати інституцію побудовано на засадах в які ми віримо, і які хочемо посилювати і розвивати, воно не продиктоване боротьбою, скажімо з існуючими інституціями, чи спробою змінити їх зсередини. Наш вибір і наш підхід – це також шлях продиктований вірою у комунікативний підхід, коли в процес творчості включаються різні люди, і знання одного можуть стати можливостями для іншого.
Текст написано у співпраці з кураторкою Катериною Яковленко (2022).
1Художня платформа Відкритий Простір (Open Place) спрямована на розвиток творчого дослідження та активізацію зв’язків між художнім процесом і різними верствами сучасного суспільства. Платформа прагне розширити межі впливу мистецтва, залучити нові групи людей до творчого процесу, через міждисциплінарні проекти, а також, встановити плідний діалог між суспільством і тими, хто створює мистецтво.2Зображення: Юлія Костєрєва, спільно з Юрієм Кручаком, Міграція тіл і слів (поема-маніфест, колективний твір українських і білоруських мігрантських спільнот в Польщі). Поема повстала під час воркшопу "Міграція тіл і слів" ініційованого художниками Юлією Костерєвою і Юрієм Кручаком в рамках виставки “Gotong Royong. Things We Do Together”. ЦСМ Замок Уяздовський 2018. Куратори Маріанна Добковська і Кріс Лукомський. Літературна обробка Мая Стасько, Анета Камінська і Міхал Каспшак. Автор фотографії Юрій Кручак. Надано художницею.
