– born in 1995 in Lviv (Ukraine). Graduated from Ceramics Art at the Lviv State Institute of Decorative and Applied Arts. She earned her bachelor’s degree at the Pedagogical University in Krakow, majoring in Art and Media. She completed her MA studies at the Academy of Art in Szczecin. She is an interdisciplinary artist. She focuses her work mainly on the subject of social exclusion, especially nationality, citizenship and the related social inequalities, identity and legal problems. Her projects are usually participatory in nature, and are situated on the borderline between the spheres of social activism, science and art. The artist has been living and working in Poland since 2015.
I believe that art is a unique field that allows you to cross existing boundaries and barriers and gives you the opportunity to create events that could not exist on any other level. My work most often deals with the subject of exclusion, social inequality and identity problems. The actions I undertake are most often located on the borderline between the spheres of activism, social sciences and art. I am convinced that at the junction of various disciplines there is still undiscovered potential for art.
In my projects, I often address issues related to migration or the understanding of national identity, which I personally perceive as a fluid element. Through my own experience of migration, I am becoming more and more convinced that national divisions are artificial. The key role for me is played by the place of residence and the community with which an individual identifies, rather than the country of birth. My view largely coincides with Henri Lefebrve’s formulation of the “right to the city”1. In my opinion, regardless of nationality or citizenship, people in countries and cities should have equal rights, a voice in the public space and the opportunity to make political decisions where they live.
As far as the relationship between art and politics is concerned, I largely agree with Jacques Rancière’s thesis2, I think that all art is political. I am most interested in artistic activities that directly become a tool for political expression and address themes related to democracy, the idea of the state and nationhood. The project I realised in 2020, Imigrant, Take a Vote!3 act as a political manifesto for equal rights for immigrant women and men. Within this activity I focused a lot of attention on the issue of the exclusion of national minorities from political decision-making. An important aspect for me was to try to imagine a “better future”, which today has no chance of being present, but could potentially exist.
I also work through the attachment to national symbols and historical memory, which is particularly evident in Central and Eastern European countries today. According to my observations, these themes are to a large extent used to reinforce social divisions. I refer to the issue of national symbols in my work Faded Flags4, which I understand mainly in terms of abandoning old patterns in order to create new solutions aimed at a shared future. An important aspect for me is the search for the possibility of creating a new open society, characterised by mutual support, unity and social equality.
Often the situations, installations or video works I create are participatory in nature. Collaborations with different social groups, or meetings with individuals, help me to ground my own creative perspective in a real experience of reality that I would otherwise never have access to. I based projects such as Show Me Your Hands5 or 82.2 kg of Used Coffee6 on the participatory creation of the collection, which allowed me to involve construction workers and café staff in these activities. Meeting other people is an important part of artistic research for me. I often treat the research itself as an autonomous creative process that is largely based on intuition, but also on observation, research, analysis and personal experience.
For me, social activity, sensitivity are inextricably linked with artistic creation. I see the role of contemporary artists above all in taking up difficult and unobvious subjects, in breaking ossified cultural myths, and in creating socially useful forms.
The text was written in collaboration with Anna Ciabach (2020).
1H. Lefebrve, Le droit a` la ville, Paris, 1968.2J. Rancière, Aesthetics as Politics, Polish transl. J. Kurtyła, P. Mościcki, Warsaw, 2007.
3Image: Marta Romankiv, Immigrant, Take a Vote!, 2020, happening, film documentation, see: https://youtu.be/YlKGUKzSLG8. Courtesy of the artist. The action took place in Białystok, Gdańsk, Kraków, Lublin, Poznań, Szczecin and Warsaw. The project was part of a Master's degree at the Academy of Art in Szczecin.
4Image: Marta Romankiv, Faded Flags, 2020, fabric objects. Courtesy of the artist.
5Image: Marta Romankiv, Show Me Your Hands, 2020, print on fabric, 160 x 700 cm. Courtesy of the artist.
6Image: Marta Romankiv, 82.2 kg of Used Coffee, 2020, an installation of used coffee and bags. Courtesy of the artist.
– urodzona w 1995 we Lwowie (Ukraina). Ukończyła ceramikę artystyczną w Lwowskim Państwowym Instytucie Sztuki Dekoracyjnej i Stosowanej. Tytuł licencjata zdobyła na Uniwersytecie Pedagogicznym w Krakowie, na kierunku Sztuka i Media. Studia magisterskie ukończyła na Akademii Sztuki w Szczecinie. Jest artystką interdyscyplinarną. Swoją działalność skupia głównie wokół tematu wykluczenia społecznego, a zwłaszcza tematyki narodowości, obywatelstwa oraz związanych z tym nierówności społecznych, problemów tożsamościowych, jak i prawnych. Jej projekty najczęściej mają charakter partycypacyjny, i znajdują się na pograniczu stref aktywizmu społecznego, nauki i sztuki. Mieszka i pracuje w Polsce od 2015 roku.
Uważam, że sztuka jest wyjątkową dziedziną, która pozwala na przekraczanie istniejących granic i barier oraz daje możliwość tworzenia zdarzeń, które nie mogłyby zaistnieć na żadnej innej płaszczyźnie. Moje prace najczęściej dotyczą tematu wykluczenia, nierówności społecznych oraz problemów tożsamościowych. Podejmowane przeze mnie działania najczęściej mieszczą się na pograniczu stref aktywizmu, nauk społecznych i sztuki. Jestem przekona, że na styku różnych dyscyplin znajduje się jeszcze nieodkryty potencjał sztuki.
W swoich projektach często podejmuję tematy związane z migracją czy rozumieniem tożsamości narodowej, którą osobiście postrzegam jako element płynny. Dzięki własnemu doświadczeniu migracji coraz bardziej przekonuje się, że podziały narodowe są sztuczne. Kluczową rolę dla mnie odgrywa miejsce zamieszkania i społeczność, z którą utożsamia się jednostka, a nie kraj jej urodzenia. Moje spojrzenie w dużym stopniu zbiega się ze sformułowanym przez Henri Lefebrve’a „prawem do miasta”1. Moim zdaniem niezależnie od narodowości czy obywatelstwa, mieszkańcy krajów i miast powinni mieć równe prawa, głos w przestrzeni publicznej i możliwość podejmowania decyzji politycznych w miejscu ich zamieszkania.
Jeśli chodzi o związek sztuki i polityki, to w dużej mierze zgadzam się z postawioną przez Jacques’a Rancière’a tezą2, myślę, że każda sztuka jest polityczna. Najbardziej interesują mnie działania artystyczne, które bezpośrednio stają się narzędziem do wypowiedzi politycznej oraz odnoszą się do tematów związanych z demokracją, ideą państwa i narodowości. Zrealizowany przeze mnie w 2020 roku projekt Imigrant, Take a Vote!3 pełni rolę politycznego manifestu o równe prawa dla imigrantek i imigrantów. W ramach tego działania dużą uwagę skupiłam na problematyce wykluczenia mniejszości narodowych z procesu podjęcia decyzji politycznych. Ważnym aspektem dla mnie było podjęcie próby wyobrażenia „lepszej przyszłości”, która dzisiaj nie ma szansy na obecność, ale potencjalnie mogłaby istnieć.
Poprzez twórczość przepracowuję również szczególnie widoczne dziś w krajach środkowo-wschodniej Europy przywiązanie do symboli narodowych oraz pamięci historycznej. Według moich spostrzeżeń, tematy te w znacznym stopniu są wykorzystywane do wzmacniania społecznych podziałów. Do problematyki symboli narodowych odnoszę się m in. w pracy Faded Flags4, którą rozumiem głównie w kategoriach porzucenia starych schematów w celu tworzenia nowych rozwiązań skierowanych we wspólną przyszłość. Ważnym aspektem jest dla mnie poszukiwanie możliwości tworzenia nowego otwartego społeczeństwa, które cechują chęć wzajemnego wsparcia, jedność oraz równość społeczna.
Często sytuacje, instalacje czy prace wideo, które tworzę, mają charakter partycypacyjny. Współpraca z różnymi grupami społecznymi, czy spotkania z poszczególnymi osobami, pomagają mi osadzić własne twórcze spojrzenie w realnym doświadczeniu rzeczywistości, do którego inaczej nie miałabym nigdy dostępu. Takie projekty jak Show Me Your Hands5 czy 82,2 kg of Used Coffee6 oparłam na partycypacyjnym tworzeniu kolekcji, co pozwoliło na zaangażowanie w te działania pracujących na budowach robotników oraz pracowników kawiarni. Spotkania z innymi ludźmi są dla mnie ważną częścią badań artystycznych. Same badania często traktuję jako autonomiczny proces twórczy, który w dużym stopniu opieram na intuicji, ale także na obserwacji, researchu, analizie i osobistym doświadczeniu.
Aktywność i wrażliwość społeczna jest dla mnie nierozerwalnie związana z twórczością artystyczną. Rolę współczesnych artystek i artystów widzę przede wszystkim w podejmowaniu trudnych i nieoczywistych tematów, przełamywaniu skostniałych mitów kulturowych, a także w tworzeniu użytecznych społecznie form.
Tekst powstał we współpracy z Anną Ciabach (2020).
1Zob. H. Lefebrve, Le droit a` la ville, Paryż, 1968.2Zob. J. Rancière, Estetyka jako polityka, tłum. J. Kurtyła, P. Mościcki, Warszawa, 2007.
3Zdjęcie: Marta Romankiv, Immigrant, Take a Vote!, 2020, happening, dokumentacja filmowa, zob. https://youtu.be/YlKGUKzSLG8. Dzięki uprzejmości artystki. Działanie odbyło się w Białymstoku, Gdańsku, Krakowie, Lublinie, Poznaniu, Szczecinie i Warszawie. Projekt był częścią dyplomu magisterskiego realizowanego w Akademii Sztuki w Szczecinie.
– народилася у Львові (Україна). Закінчила відділ Художньої кераміки Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. І.Труша. Ступінь бакалавра здобула у Педагогічному університеті у Кракові, на факультеті Мистецтво і Медіа. Магістратуру закінчила у Академії мистецтв у Щецині. Міждисциплінарна художниця, у фокусі художньої практики якої лежить проблема суспільного виключення, зокрема тема національності, громадянства і пов’язані з цим проблеми ідентичності, а також соціальної та правової нерівності. Її проекти найчастіше мають партисипативний характер і знаходяться на перетині активізму, науки та мистецтва. Від 2015 року живе і працює у Польщі.
Я вважаю мистецтво винятковим напрямком, який дозволяє виходити за межі існуючих кордонів і бар’єрів, а також дає можливість ініціювати події, які б не могли відбутися у будь-якій іншій площині. Мої роботи зазвичай торкаються теми виключення, суспільної нерівності, проблем ідентичності та найчастіше знаходяться на перетині суспільних наук, активізмута мистецтва. Я переконана, щосаме та стику різних дисциплін знаходиться ще не відкритий потенціал мистецтва.
У своїх проектах я часто торкаюся проблеми міграції та розуміння національної ідентичності, яка, на мою думку, є плинним елементом. Завдяки власному досвіду міграції, я дедалі більше переконуюся, що національні кордони є штучними. Ключову роль для мене має не місце народження, а місце проживання і спільнота, з якою людина себе ідентифікує. Мій погляд багато в чому збігається зі сформульованим Анрі Лефевром «правом на місто»1. На мою думку, незалежно від національності чи громадянства, мешканці країн і міст повинні мати рівні права, голос у публічному просторі і можливість прийняття політичних рішень у місцях, де вони проживають.
Якщо говорити про зв’язок між мистецтвом і політикою, я багато в чому погоджуюся з тезою висунутою Жаком Рансьєром2 – кожне мистецтво є політичним. Найбільше мене цікавлять художні проекти, які безпосередньо стають простором до політичного висловлювання і працюють з проблемним полем демократії, ідеї держави і національності. У 2020 році я реалізувала проект Imigrant, Take a Vote!3, який став свого роду політичним маніфестом за рівні права іммігранток та іммігрантів. У його рамках я сфокусувала увагу на проблемі виключення національних меншин з процесу прийняття політичних рішень. Важливим аспектом цього проекту була спроба уявлення «кращого майбутнього», яке сьогодні не має шансів на існування , але потенційно могло б стати реальністю.
Через творчість я перепрацьовую особливо помітну сьогодні у країнах Центральної та Східної Європи прив’язаність до національної символіки та історичної пам’яті. За моїми спостереженнями, ці теми у значній мірі використовуються для укріплення суспільних поділів. До проблематики національної символіки я звертаюся у роботі Faded Flags4. Головним чином я інтерпретую її в категоріях відкидання старих моделей з ціллю створення нових рішень спрямованих у спільне майбутнє. Важливим для мене є пошук можливості організації нового, відкритого суспільства, яке характеризує бажання взаємної підтримки, єдності та рівності.
Часто ситуації, інсталяції чи відео, які я створюю мають партисипативний характер. Співпраця з різними соціальними групами чи зустрічі з окремими людьми допомагають мені уґрунтувати власний художній погляд у досвіді реальності, до якого інакше я не мала б доступу. Такі проекти як Show Me Your Hands5 чи 82,2 kg of Used Coffee6 я створила опираючись на практиці партисипативного створення колекції, завдяки чому до них змогли долучитися будівельники та працівники кав’ярень. Зустрічі з іншими людьми для мене є важливою частиною мистецьких досліджень. Самі дослідження я інтерпретую як незалежний художній процес, який багато в чому опирається на інтуїції, але також на спостереженні, аналізі і особистому досвіді.
Громадську активність і вразливість я нерозривно пов’язую з художньою творчістю. Роль сучасних художниць і художників перед усім бачу в артикулюванні складних та неочевидних тем, переламуванні закостенілих культурних міфів та створенні форм, які можуть бути корисними для суспільства.
Текст створений у співпраці з Анною Чябах (Anna Ciabach), (2020).
1Див. А. Лефебр, Le droit a` la ville, Париж, 1968.2Див. Ж. Рансьєр, Estetyka jako polityka, польский переклад J. Kurtyła, P. Mościcki, Варшава, 2007.
3Фото: Марта Романків, Immigrant, Take a Vote!, 2020, хеппенінг, відео-документація, див. https://youtu.be/YlKGUKzSLG8. Надано художницею. Проект відбувся у Білостоку, Гданську, Кракові, Любліні, Познані, Щецині та Варшаві. Праця є частиною магістерської дипломної роботи художниці у щецинській Академії Мистецтв.
